Український ресторатор Микола Олексів вже понад 10 років керує рестораном «Анастасія» в Італії у провінції Неаполь. Він родом з Тернопільщини, але вже більш як 15 років живе та розвиває власну справу за кордоном. Заклад люблять як його земляки, так і італійці. В інтерв’ю «ФАКТАМ» Микола Олексів розповів, чому українська кухня здивувала Європу, як будувати бізнес без скарг і які принципи допомагають залишатися на вершині.
— Чи важко вести бізнес українцю в Італії?
— Знаєте, мені часто ставлять це питання, і я завжди кажу: важко тому, хто скиглить. В Італії немає такого, щоб тебе утискали за національністю. Тут дивляться, чи ти працюєш. А вже як працюєш — то твоє. Так, є нюанси, як і в кожній країні. Італійський ринок має свою специфіку: тут треба мати витримку, знати законодавство, мати добрий облік. Але якщо ти готовий реально працювати, а не чекати, що все само з неба впаде, то бізнес буде розвиватися. Можна зустріти людей, які кажуть: «Ой, тут важко, клієнтів мало, система не така». Але я вважаю, що, хто хоче, той шукає можливості. Не можу сказати, що це якийсь страшний виклик. Це праця — так. Але я цю справу люблю, я несу відповідальність за команду, за клієнтів і від цього отримую кайф.
ВІДЕО ДНЯ
Микола Олексів: «Якщо ти готовий реально працювати, а не чекати, що все саме з неба впаде, то бізнес буде розвиватися»
— Як думаєте, в чому головний секрет успіху вашого ресторану за кордоном?
РЕКЛАМА
— Головне — команда. Це не просто красиві слова, я справді дуже багато вкладаю в людей, з якими працюю. Разом з ними ми збудували цей ресторан, разом і ростемо. У нас дуже сильна команда, і кожен працівник — це частина великого механізму. Я постійно сам розвиваюся й підштовхую всіх навколо робити те ж саме. Не стоїмо на місці, удосконалюємо кухню, сервіс, інтер’єр, формати. Вкладаю час, сили, гроші, воно того варте. За десять років роботи ми навчилися працювати не «на сьогодні», а завжди з поглядом у майбутнє. І це дає результат. Люди бачать, що ми не просто готуємо смачно, а що ми горимо тим, що робимо.
«У нас дуже сильна команда, і кожен працівник — це частина великого механізму», — розповів пан Микола.
— Змінилося ставлення італійців до української кухні з часом? Що вони полюбили, а що досі не сприймають?
— Однозначно так! За ці роки я бачу великий інтерес з боку італійців. Коли ми починали, їх було одиниці. А зараз — до 30% наших гостей — італійці. І вони в захваті! Вони обожнюють вареники, деруни, борщ. Часто навіть замовляють одне й те саме, бо вже знають, що це смачно. М’ясні страви теж дуже популярні: шашлик, ребра. Їм подобається, що ми використовуємо якісне місцеве м’ясо, але в українській інтерпретації — з нашими соусами, маринадами. Салати в новій подачі — теж цікаві. Ми зараз розвиваємо напрям сучасної української кухні — з кращою подачею, новими поєднаннями, італійцям це заходить на ура. А що не сприймають? Та, чесно кажучи, немає такого. Все залежить від подачі. Якщо страва гарна, смачна, подана з душею, її сприймуть. Ми не ставимо страву на стіл просто так — ми розповідаємо історію, пояснюємо, що це, чому саме так. І людям цікаво!
РЕКЛАМА
«Ми зараз розвиваємо напрям сучасної української кухні — з кращою подачею, новими поєднаннями, італійцям це подобається». — пояснює ресторатор
— Які головні принципи в роботі ресторану?
— Досконалість і стабільність. Все, що ми робимо, має бути на 100%. Якщо страва, то вона має бути ідеальною кожного разу, в кожну зміну. Ми не дозволяємо собі розхлябаності. Я сам підбираю всіх працівників. Особисто проводжу співбесіди, бо мені важливо, яка в людини енергетика. Ми працюємо з людьми — значить, маємо бути щирими, уважними, добрими. Клієнт не повинен відчувати, що йому щось «впарюють». Наш гість має захотіти повернутись — ось це головний принцип. Тому ми будуємо довіру, а не просто «продаж». І ще, кожного тижня ми маємо зустрічі з командою: аналізуємо, навчаємось, вдосконалюємось.
РЕКЛАМА
— Які страви з меню стали справжніми хітами серед гостей?
— Вареники! Це, можна сказати, наш бренд. З картоплею, капустою, вишнями — йдуть на ура. Деруни — другий хіт. Ми щовечора продаємо їх стільки ж, як і вареників. Борщ — завжди топ. Навіть ті, хто вперше куштує, кажуть: «А можна ще раз таке саме завтра?» Шашлик — дуже популярний серед італійців. Соковите м’ясо, правильно замариноване, — вони це цінують. І наші ребра — це взагалі окрема історія. Є клієнти, які приходять і кажуть: «Ми хочемо тільки ваші ребра. Ми таких ніде не їли».
«Вареники — це наш бренд», — розповідає ресторатор
— А які українські традиції здивували італійців і припали їм до душі?
— Тут, мабуть, не про конкретні звичаї, а про атмосферу. Італійців дуже дивує наша гостинність. Вони кажуть: «У вас можна сидіти, вечеряти, слухати музику, й ніхто тебе не виганяє!» Ми часто влаштовуємо вечори з українською музикою, іноді навіть танці. Італійці в захваті, бо для них це новий досвід. У них все за таймером — поїв і пішов. А у нас — як вдома: можна розслабитися, поспілкуватися, насолодитися. Оце їм дуже імпонує. І ще їх дуже вражає, що ми тримаємося своєї культури, не забуваємо її, а, навпаки, відкриваємо іншим. Це додає глибини всьому, що ми робимо.
Раніше в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» мішленівська рестораторка та шеф-кухарка Ксенія Махорчич розповіла про екологічну гастрономію, що стає дедалі популярнішою у світі.