«Цю професію називають професією майбутнього», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Фігурки, що зображають керамістів, досить рідкісні, проте мають давню історію. Їх виготовляли в Європі та Азії, оспівуючи професію митця, що працює з глиною.

Не залишилися байдужими до цієї теми і українські фарфористи.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про образи творців кераміки у творчому доробку українських майстрів.

«Керамістка у роботах вітчизняних митців стала українською музою творчості та натхнення»

— Професію кераміста називають однією з професій майбутнього, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — У діджитал-епоху вона набуває популярності — і це невипадково. Сьогодні керамісту у нагоді стане 3D-проєктування, а також технологічні печі для обжигу виробів, де можна запрограмувати потрібну температуру, керувати нею і досягати практично ідеальних результатів. Та, звичайно, потрібен талант.

ВІДЕО ДНЯ

— Ручна робота, у основі якої лежить оригінальна авторська ідея, цінується у світі дедалі більше. А технічний прогрес дозволяє втілювати найсміливіші ідеї.

— Так. Крім того, глина дарує таку свободу творчості, яка просто захоплює. Миті натхнення відтворили у образах керамісток українські митці-фарфористи. «Дівчина з вазою» — витончена робота мисткині Соколової (на жаль, ім’я її невідоме). Дівчина тримає в руках створену нею вазу з квітковим орнаментом й милується нею. Особливу чарівність образу надають дві довгі дівочі коси та вбрання. На вазі зображений мак. Твір експонувався на художніх виставках початку 1960-х років і досі залишається визнаним зразком української художньої кераміки, поєднуючи народну символіку, майстерну пластику та вишуканий розпис. «Дівчина з вазою» за моделлю Соколової знаходиться на зберіганні у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї.

РЕКЛАМА

К. Соколова. «Дівчина з вазою». Полонський завод художньої кераміки. 1961

— Краса!

— Вперше статуетку почали випускати в 1950 році на Баранівському фарфоровому заводі. У 1961-му ця робота випускалась на Полонському художньому керамічному заводі. «Дівчина з вазою» — це ода мисткині, яка народжена нести красу в світ, берегти традиції. Керамістка у роботах вітчизняних митців стала українською музою творчості та натхнення. Чарівна квітка на вазі перетворюється на символ життєвої сили. Цікаво, що ця статуетка була настільки популярною, що мала чимало варіантів розпису.

РЕКЛАМА

К. Соколова «Дівчина з вазою (Художниця–керамістка)». Баранівський фарфоровий завод. 1950

Серед митців, що розписували цю статуетку, був і знаний художник Михайло Горбоконь,. Його варіант розпису бачимо на фото у заголовку.

«Робота роздільниці на фарфоровому заводі вимагає уважності, акуратності та відчуття матеріалу»

— Хто ще з українських митців створив статуетки керамісток?

— Ось чудова робота Валентини Покосовської «Роздільниця». Дівчина з глечиком акумулює в собі працелюбність та окриленість бажанням творити.

РЕКЛАМА

В. Покосовська. «Роздільниця». Баранівський фарфоровий завод. 1952.

— Хто така роздільниця?

— У фарфоровому виробництві роздільниця — це робітниця, яка працює із виливками в гіпсових формах, де одночасно можуть відливатися кілька елементів — наприклад, у чайнику це можуть бути корпус, кришка, ручка, носик. Після затвердіння маси в формах роздільниця акуратно відділяє елементи, які відливалися одночасно, перевіряє цілісність виробів і чистоту відливки, передає частини виробу на подальші стадії обробки — сушіння, шліфування, збирання або лощення. Ця робота вимагає уважності, акуратності та відчуття матеріалу, оскільки вологий фарфор ще крихкий і легко деформується. Зазвичай роздільниці працюють у тандемі з формувальницями, шліфувальницями та склеювальницями, забезпечуючи безперебійність і точність усього виробничого процесу. У деяких випадках роздільниця сортує вироби після випалу або декоративного оздоблення.

Порцелянова роздільниця зображена в момент роздуму. Мені дуже подобається ця статуетка — вона поєднує в собі легкість пластики і глибоку символічність. Дівчина-керамістка уособлює образ берегині ремесла. Одеситка Валентина Покосовська приїхала в Баранівку на Житомирщині після закінчення у 1951 році Одеського художнього училища. Кінець 1940-х — початок 1950-х років став справжнім «золотим періодом» для розвитку порцелянової пластики на теренах України, і Одеське художньо-промислове училище (тепер — Одеське художнє училище) відіграло тут ключову роль. Саме в ці роки учні та викладачі закладу зосередили свої зусилля не лише на традиційних дисциплінах (живопис, графіка, скульптура), але й на пошуку нових форм і технік у кераміці та порцеляні.

«Глечик — символ життєдайної праці»

— У фондах Національного музею декоративного мистецтва України зберігається ще одна скульптура з втіленням образу керамістки, яка вірить в силу глини, вогню, землі та отримує задоволення від творчості, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Ця скульптурна композиція вражає своєю лаконічною формою та водночас зворушливою простотою. Насамперед привертає увагу сама постава дівчини: вона сидить на невеликій табуретці і ніби міркує над якістю свого творіння, уважно розглядаючи керамічний виріб. Дівчина ніби оцінює його форму та міцність… Адже цю посудину будуть наповнювати водою чи зерном, тож, вона стає символом життєдайної праці.

Декоративна скульптура «Дівчина з глечиком». Національний музей декоративного мистецтва України

— Чи зображували керамістів на тарелях?

— Так. Блюдо «Робітниця» Галини Чернової, створене на Будянському фаянсовому заводі у 1959 році, — витончена та вишукана робота. Образ керамістки, що працює в майстерні, є метафорою творчої праці та натхнення. Усі роботи, про які йде мова, сьогодні є справжніми раритетами.

Г. Чернова. Декоративне блюдо «Робітниця». Будянський фаянсовий завод. 1959

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про стильні й сьогодні порцелянові прикраси, створені Оксаною Жникруп.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото у заголовку К. Соколова, розпис М. Горбоконь. «Дівчина з вазою (Художниця-керамістка)». Баранівський фарфоровий завод. 1950.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Источник